Сертифікати викладачів:

• • • • Костиря
      • Безсмертний
      • Білецька
      • Важна
      • Дікарєв
      • Ластовський
      • Міщенко
      • Наконечний
      • Ревенко
      • Шевель
      • Шевченко

Сертифікати студентів:

 МВ-19
Авраменко, Башлаєва, Близнюк, Борисюк, Василенко, Васильєва, Голод, Дубик, Кирилова, Костенко, Куровська, Кiх, Кiяниця, Муковоз, Мiльо, Саналатiй, Сивiнський, Токаренко, Тупiкiна,  Шиманська.

МВ-30

Башук Антон, Бондар Майя, Верховий Вадим, Клименко Євгенія, Лаврик Аліна, Націлевич Євгенія, Оніщенко Владислав, Полежак Ельвіра, Роговий Микола. 

МВ-31
Бабінський, Зубкова, Константинова, Лящевський, Матюшенко, Подорожна, Рідний, Суходольськая, Таранчук, Котб, Романюк.

МВ-32

Дворніцька Альона, Каплуненко Данило.

Наконечний Володимир Михайлович – кандидат історичних наук, доцент.

 

Освіта: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія», «Вчитель історії та українознавства загальноосвітньої школи другого та третього ступенів»; Київський університет культури, магістр Міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій.

 

Тема дисертаційного дослідження: «Лемки – в ХХ столітті: життя на етнічних землях та в нових геополітичних умовах», спеціальність 09.00.12 «Українознавство (філософські науки)».

 

Викладає дисципліни: «Історія та теорія міжнародних відносин».

 

 

Шевченко Марина Іванівна – кандидат культурології, доцент.

 

Освіта: Національний аграрний університет, спеціальність «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», кваліфікація «Магістр з менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, менеджер-економіст».

 

Тема дисертаційного дослідження: «Особливості традиційно-побутової культури українців (друга половина XIX – початок XX століття)», спеціальність 26.00.01 «Теорія та історія культури».

 

Викладає дисципліни: «Культурна дипломатія», «Державний брендинг в міжнародних відносинах», «Крос-культурний менеджмент».

Ластовський Валерій Васильович – доктор історичних наук, професор.

 

Освіта: Київський університет імені Тараса Шевченка, спеціальність «Історія», кваліфікація «Історик, викладач історії»; Черкаський інститут управління, спеціальність «Правознавство», кваліфікація «Юрист».

 

Тема дисертаційного дослідження: «Православна церква в Україні наприкінці XVII–XVIII ст.: історіографія», спеціальність 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни».

 

Викладає дисципліни: «Теорія держави і права».

Важна Катерина Анатоліївна – кандидат юридичних наук.

 

Освіта: Національний авіаційний університет, спеціальність «Міжнародне право», кваліфікація «Юрист, перекладач».

 

Тема дисертаційного дослідження: «Концепція кримінальної відповідальності держави», спеціальність 12.00.11 «Міжнародне право».

 

Викладає дисципліни: «Міжнародне публічне право».

Безсмертний Роман Петрович – кандидат політичних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол.

 

Освіта: Київський державний педагогічний інститут імені  О.М. Горького, спеціальність «Історія, суспільствознавство та методика виховної роботи», кваліфікація «Вчитель історії, суспільствознавства та методист виховної роботи».

 

Тема дисертаційного дослідження: «Соціально-політичний устрій українського суспільства (концепція Донцова)», спеціальність 23.00.01 «Теорія та історія політичної науки».

 

Викладає дисципліни: «Дипломатичний протокол та етикет», «Основи дипломатії та дипломатичної роботи», «Світова політика та транснаціональні відносини», «Міжнародні політичні комунікації», «Україна в світовій політиці».

Давид Гогія

 

Рік закінчення бакалаврату – 2021.

Спеціальність – «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії».

Голова “Action Diplomacy: Ukraine”.

https://www.facebook.com/profile.php?id=100015325324901

Арсен Мартищук

 

Рік закінчення бакалаврату- 2022, Спеціальність- «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії».

 

Зараз навчається у The University of Tennessee at Chattanooga.

 

Працював на посаді UPG Sustainability Leader в United People Global.

 

Працював на посаді Intern в GDIP Media Center.

 

https://www.facebook.com/profile.php?id=100009215157933

Ліна Пашиста

 

Рік закінчення бакалаврату – 2022.

Спеціальність – «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії».

Працювала на посаді Trainee у Комітеті Верховної Ради України з питань інтергації України до ЄС.

Працювала на посаді Participant у SDG-Амбасадори.

Працювала на посаді Teaching assistant у British Council Ukraine.

 

https://www.facebook.com/linka.pashysta

Анастасія Лопіна

 

Рік закінчення бакалаврату – 2022.

Спеціальність – «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії».

Вивчає MA Politics and Governance in the Digital Age y University of Tartu.

Працює в Ukrainian Institute London.

Керівниця проекту «Культкра рефорМИ».

 

https://www.facebook.com/profile.php?id=100023420020233

Дар’я Пономаренко

 

Рік закінчення бакалаврату – 2021.

Спеціальність – «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії».

Працює в American Chamber of Commerce in Ukraine. Помічниця комунікаційного менеджера у Офіс спеціального представника МЗС України до Кримської платформи.

https://www.facebook.com/daria13po

«Конфліктологія та теорія переговорів» є вибірковою освітньою компонентою, яка сприяє підготовці фахівців у сфері дипломатії та міжнародних відносин.

 

Курс передбачає базові знання з актуальних питань конфліктології та побудови продуктивних людських взаємовідносин, формування вмінь і навичок вирішення конфліктів у діловій та професійній сферах, міжнародних відносинах, приватному житті. Охоплює сучасні питання проблемного характеру щодо прогнозування й вирішення різних конфліктів у різних сферах соціального життя, що сприятиме розбудові цивілізаційних відносин.

 

Мета викладання освітньої компоненти «Конфліктологія та теорія переговорів» полягає в тому, щоб ознайомити здобувачів із загальною теорією конфлікту як соціального феномену, з поняттями, методами, концепціями теоретичної конфліктології. Діяльність вітчизняних і закордонних організацій свідчить про необхідність знань і навичок у галузі конфліктології, управління, діагностики, профілактики й прогнозування конфліктів. З розвитком ринкових умов і впровадженням конкурентних відносин ці питання набувають усе більшої значимості, оскільки конкуренція являє собою варіант конфліктної ситуації, яка при визначених умовах переростає в конфлікт. Дати здобувачам цілісне уявлення про теорію і практику дослідження конфліктів, консенсусу, врегулювання і завершення конфлікту як різновиду соціальної взаємодії і комунікації.

 

Предмет: вивчення законів і категорій, що характеризують конфлікт як явище, як різновид поведінки та взаємодії.

 

Завдання:

• розкрити сутність методів дослідження та управління конфліктами;

• розкрити природу й теорії конфлікту;

• розглянути типологію конфліктів;

• виявити різницю між соціологією конфлікту, психологією конфлікту та конфліктологією.

 

«Конфліктологія та теорія переговорів» є вибірковою освітньою компонентою, яка сприяє підготовці фахівців у сфері дипломатії та міжнародних відносин.

Курс передбачає базові знання з актуальних питань конфліктології та побудови продуктивних людських взаємовідносин, формування вмінь і навичок вирішення конфліктів у діловій та професійній сферах, міжнародних відносинах, приватному житті. Охоплює сучасні питання проблемного характеру щодо прогнозування й вирішення різних конфліктів у різних сферах соціального життя, що сприятиме розбудові цивілізаційних відносин.

Мета викладання освітньої компоненти «Конфліктологія та теорія переговорів» полягає в тому, щоб ознайомити здобувачів із загальною теорією конфлікту як соціального феномену, з поняттями, методами, концепціями теоретичної конфліктології. Діяльність вітчизняних і закордонних організацій свідчить про необхідність знань і навичок у галузі конфліктології, управління, діагностики, профілактики й прогнозування конфліктів. З розвитком ринкових умов і впровадженням конкурентних відносин ці питання набувають усе більшої значимості, оскільки конкуренція являє собою варіант конфліктної ситуації, яка при визначених умовах переростає в конфлікт. Дати здобувачам цілісне уявлення про теорію і практику дослідження конфліктів, консенсусу, врегулювання і завершення конфлікту як різновиду соціальної взаємодії і комунікації.

Завдання:

• розкрити сутність методів дослідження та управління конфліктами;
• розкрити природу й теорії конфлікту;
• розглянути типологію конфліктів;
• виявити різницю між соціологією конфлікту, психологією конфлікту та конфліктологією.

Предмет: вивчення законів і категорій, що характеризують конфлікт як явище, як різновид поведінки та взаємодії.

«Переговори у міждержавних відносинах» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію.

 

Освітня компонента забезпечує формування теоретичних уявлень та розвиток практичних навичок ведення переговорів та здійснення посередницької діяльності.

 

Мета: дати уявлення про теоретичні та практичні аспекти ведення переговорів, виробити основні навички по веденню переговорів та здійснення посередницької діяльності.

 

Завдання: сформувати правильне розуміння місця переговорного процесу як інструменту дипломатії в системі заходів забезпечення національних інтересів держави; ознайомити студентів з основними поняттями та ключовими проблемами теорії та практики міжнародних переговорів, переговорною практикою провідних країн світу; сформувати систему знань про стратегію і тактику переговорного процесу; виробити у студентів практичні навички підготовки та ведення переговорів, уміння надавати посередницькі послуги в міжнародних переговорах та працю вати з дипломатичними, політичними та між народно-правовими джерелами щодо їх тлумачення і аналізу.

 

Студент повинен знати:

· основні поняття, терміни та категорії, що складають суть теорії міжнародних переговорів;

· місце та роль міжнародних переговорів в сучасній системі міжнародних відносин; міжнародно-правові засади переговорів;

· типи та види міжнародних переговорів, їх функції;

· завдання та проблеми підготовки до ведення міжнародних переговорів;

· структуру переговорного процесу, особливості кожного із його етапів;

· стратегії та тактичні прийоми, які використовуються при переговорах;

· особливості психології спілкування при веденні переговорів; принципи прийняття рішень;

· особливості національних та особистих стилів ведення переговорів;

· функції, стратегії та види посередництва.

 

Студент повинен вміти:

· моделювати схему проведення двосторонніх та багатосторонніх переговорів;

· аналізувати переговорну ситуацію,діагностувати інтереси сторін на переговорах;

· готувати підсумкові документи міжнародних переговорів;

· організовувати та проводити міжнародні зустрічі, дипломатичні переговори, працювати в рамках міжнародних конференцій, організацій, інших форм практичного міжнародного співробітництва, працювати з дипломатичними та міжнародними документами.

·

«Недержавні актори та лобізм у міжнародних відносинах» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію.

 

Освітня компонента присвячена вивченню концептуально-теоретичних та практичних аспектів лобістської діяльності недержавних суб’єктів сучасних міжнародних відносин, в рамках якої розглядаються основні різновиди, ключові суб’єкти і моделі лобіювання, що реалізуються в сучасній зовнішньополітичній практиці провідних держав світу, в структурах глобальних та регіональних міжурядових організацій, а також є інструментом і засобом впливу на процеси глобального врядування з боку провідних неурядових громадських об’єднань і транснаціональних корпорацій.

 

Мета: сформувати у здобувачів освіти належне розуміння: 1) сутності феномену лобізму та недержавних лобістських організацій як частини політичної культури в історичному та країнознавчому контексті; 2) загальних тенденцій суспільно-політичного інституту лобізму в сучасних міжнародних відносинах; 3) навчити студентів диференціювати суб’єкти та об’єкти лобіювання.

 

Завдання: основними завданнями вивчення дисципліни «лобістська діяльність в міжнародних відносинах» є формування у студентів як концептуально-теоретичних знань про основні цілі, принципи та функції міжнародних лобістських організацій в сучасних міжнародних відносинах, так і необхідні навички із практичного застосування відповідних знань у професійній діяльності міжнародника.

 

Студент повинен знати:

· концептуальні та теоретико-методологічні підходи щодо вивчення міжнародного лобізму;

· функції, принципи і форми діяльності лобістських груп у різних сферах міжнародного життя.

Студент повинен вміти:

· визначати переваги міжнародних груп лобі у світовій політиці, що відрізняють їх від традиційних акторів – держав та міжурядових організацій;

· виявляти найбільш ефективні форми і методи співпраці та впливу міжнародних лобістських структур на діяльність урядів та міжурядових організацій;

· досліджувати роль лобістських організацій у трансформаційних процесах в Україні.

 

«Політичні системи провідних країн Європи та Північної Америки» вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію.

 

Мета: вивчення студентами політичних систем сучасного світу, процесів модернізації у різних регіонах планети, суперечностей розвитку та динаміки трансформації різних країн світу.

 

Завдання: вивчення дисципліни є висвітлення проблем трансформації політичних систем сучасного світу; ознайомлення з науковим

інструментарієм дослідження динаміки трансформації політичних систем.

 

Предмет: основні поняття та категорії в політичній науці; специфіку політичних систем світу та їх переваги й недоліки

 

Студент повинен знати:

· об’єкт дослідження, предмет і методи вивчення політичної системи, чітко оперувати і володіти понятійно-категоріальним апаратом;

· особливості західних демократій, процесу їх становлення й розвитку;

· мати уявлення про процеси міжнародного політичного життя, геополітичне становище, місце і роль, статус України у сучасному політичному просторі;

· особливості політичних систем та політичного розвитку країн світу;

· загальні тенденції впливу політичних систем держав світу на вироблення й реалізацію їх зовнішньої політики;

· характер впливу партійних систем держав Європи, Азії, Африки й Америки на їх зовнішню політику.

 

Студент повинен вміти:

· самостійно аналізувати і пояснювати зміст, суть політичних явищ і процесів, які відбуваються як на міжнародному, європейському рівнях, так і в межах України та інших країн, що виникли на пострадянському просторі;

· орієнтуватися в політичній проблематиці країн світу;

· використовувати методології системного й компаративного підходів в дослідженнях політичних систем країн регіону;

· формулювати припущення, передбачення та прогнози в розвиткові політичних процесів та міжнародних відносин в країнах та регіонах світу.

 

«Міжнародне дипломатичне та консульське право» вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію.

 

Мета: ознайомити студентів із загальним механізмом реалізації зовнішніх зносин держав та його правовим забезпеченням.

 

Завдання: набуття студентами необхідних методичних і фактичних знань зі сфери права зовнішніх зносин, основ дипломатичної та консульської служб; здобуття практичних навичок застосування положень права зовнішніх зносин для роботи у сфері міжнародних відносин, зокрема ведення переговорів з представниками іноземних держав, дипломатичного листування та спілкування з дипломатами та громадянами.

 

Предмет – загальноприйняті міжнародні та вітчизняні норми права, міжнародні конвенції та договори; правила та традиції офіційної дипломатичної і консульської поведінки та міждержавних взаємодій.

 

Студент повинен знати:

• основні поняття і терміни права зовнішніх зносин, основ дипломатичної та консульської служб, дипломатичного протоколу, церемоніалу та етикету;

• базові основи дипломатичної та консульської служби;

• нормативно-правову міжнародну та національну базу права зовнішніх зносин;

• основні норми дипломатичного та консульського права в зовнішніх зносинах;

• особливості правового забезпечення діяльності дипломатичних представництв;

• специфіку правового та звичаєвого забезпечення міждержавних контактів на дво- та багатосторонньому рівнях;

• основні норми у дипломатичній, консульській та протокольній практиці України.

 

Студент повинен вміти:

• моделювати схеми застосування норм права зовнішніх зносин, обслуговування різного роду представницьких заходів;

• готувати та оформлювати правові документи дипломатичного, консульського та протокольного характеру (ноти, циркуляри, політичні листи, комюніке, прес-релізи візитні картки, запрошення на дипломатичні прийняття і відповіді на них тощо);

• розробляти програми візитів делегацій іноземних партнерів та здійснювати їх правове обслуговування;

• моделювати переговори, поведінку під час нарад, переговорів, офіційних та неофіційних заходів.

 

«Практикум консульської служби» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію.

 

Дисципліна розкриває правила встановлення консульських зносин, принципи організації консульської служби, консульські привілеї та імунітети, консульські функції стосовно фізичних і юридичних осіб, а також ризики та виклики консульської роботи на сучасному етапі.

 

Мета: ознайомити студентів з особливостями встановлення консульських відносин, практикою організації консульської служби в Україні та зарубіжних країнах та здійснення консульських функцій.

 

Предмет: вивчення політичних, дипломатичних і міжнародно-правових основ здійснення консульської діяльності.

 

Завдання: сформувати розуміння значення інструментів консульської служби для захисту інтересів України та її громадян за кордоном; ознайомити студентів політичними, дипломатичними, організаційними та міжнародно-правовими інструментами консульської роботи в сучасній дипломатичній практиці; розвинути вміння моделювати стандартні та нестандартні способи вирішення проблемних ситуацій, пов’язаних з захистом інтересів фізичних і юридичних осіб України за кордоном.

 

Студент повинен знати:

· еволюція консульської служби та специфіка організації консульської служби в Україні та зарубіжних країнах;

· порядок встановлення консульських зносин між державами та забезпечення консульських привілеїв та імунітетів;

· здійснення консульських функцій закордонними дипломатичними установами та позаштатними консулами;

· специфіку правового регулювання консульських зносин між державами;

· сутність та способи здійснення консульських функцій щодо фізичних і юридичних осіб за кордоном.

 

Студент повинен вміти:

· орієнтуватися в специфіці правового регулювання консульських зносин між державами;

· розуміти сутність та способи здійснення консульських функцій щодо фізичних і юридичних осіб за кордоном;

· розробляти рекомендації щодо оптимізації мережі консульських установ України.

«Історія дипломатії» вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію.

 

Мета: ознайомлення студентів зі становленням та розвитком дипломатичної діяльності і дипломатичної служби протягом її історичного розвитку: в державах Стародавнього Сходу, давній Греції і Римі, у період середньовіччя, новий та новітній часи. Особлива увага приділяється вивченню особливостей та обставин зародження та еволюції форм і методів, засад та способів ведення дипломатичних зносин між державами.

 

Завдання: сформувати у студентів об’єктивне уявлення про походження дипломатії, обставини виникнення і розвитку нині діючого апарату професійної дипломатичної служби.

 

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

· опанування основних понять та термінів, що є визначальними у галузі дипломатії і дипломатичної служби у контексті їх історичного розвитку;

· вивчення особливостей виникнення і становлення дипломатії, закономірності її розвитку у різні історичні періоди;

· приділення уваги вивченню необхідної літератури, документів, довідкових матеріалів з проблематики дисципліни;

· аналіз тих чи інших тенденцій і процесів в історії розвитку дипломатії;

· вивчення еволюції форм і установ ведення дипломатичних зносин, таких як місії, посольства, консульства;

· навчитися орієнтуватися в історичних тенденціях розвитку дипломатії та використовувати набуті теоретичні знання при їх аналізі;

· вміння кваліфіковано застосовувати отримані знання під час виконання службових обов’язків після закінчення навчального закладу;

 

Студент повинен знати:

· системно типологізувати окремі вчення про зовнішньополітичну і дипломатичну діяльність;

· виявити їх загальні і особливі риси, характерні для певних епох в деяких країнах або окремих регіонах.

 

Студент повинен вміти:

· простежити основні шляхи та етапи еволюції окремих локальних дипломатичних практик і їх складання в науку мирного вирішення протиріч і конфліктів в міжнародному житті, в тому числі на різних її рівнях – локальному, регіональному, глобальному;

· встановити зв’язок теоретичних уявлень про дипломатичну діяльність з їх історико-культурним фундаментом, продемонструвати в кожному конкретному випадку співвідношення із зовнішньополітичною практикою;

· працювати з текстами міжнародно-договірних документів, аналізувати їх;

· брати участь в дискусіях з актуальної зовнішньополітичної проблематики.

 

«Основи світової політики» вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію.

 

Мета: оволодіння навичками аналізу природи сучасної світової політики, коректного використання теорії міжнародних відносин, а також підготовки текстів (аналітичних записок, есе, наукових статей) та усних презентацій у сфері аналізу міжнародних відносин і зовнішньої політики окремих держав.

 

Завдання: студент повинен мати уявлення щодо:

· внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на міжнародні відносини України з країнами ближнього і далекого зарубіжжя;

· засобів захисту пріоритетів української зовнішньої політики за кордоном;

· основних тенденцій та закономірностей розвитку світової політики в контексті сучасних міжнародних відносин;

· застосовування наукових підходів та методів теорії міжнародних відносин до дослідження відносин України з регіоном спеціалізації та іншими країнами.

Предмет: світова політика періоду глобалізації.

 

Студент повинен знати:

· основні тенденції сучасних міжнародних відносинах та зміст світової політики в XXI столітті;

· теоретико-методологічну основу пізнання зовнішньої політики держави;

· основні та пріоритетні напрямки зовнішньої політики України;

· комплекс зовнішньополітичних понять і категорій;

· особливості сучасного геополітичного становища України;

· основні виміри зовнішньої політики в епоху глобалізації.

 

Студент повинен вміти:

· ставити аналітичні завдання, формулювати дослідний питання і основні гіпотези, здійснювати операціоналізацію основних понять;

· проводити самостійну роботу з пошуку і збору емпіричних даних, професійної оцінки джерел інформації та підготовки даних до обробки;

· адекватно відбирати і застосовувати якісні та кількісні методи аналізу інформації;

· використовувати методи дослідження та аналізу щодо міжнародних відносин і зовнішньої політики.

«Рада Європи: політико-правовий механізм співробітництва» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію. Після вибору навчальна дисципліна стає для студента обов’язковою. Предмет, зміст та завдання базової навчальної дисципліни «Рада Європи: політико-правовий механізм співробітництва» відображає методологічні підходи до компетенції по орієнтації та практичній актуалізації в дипломатичній діяльності теоретичного дискурсу щодо (1) процесу становлення інституційної та політикоправової системи Ради Європи; (2) інструментів і механізмів її діяльності міжнародних організацій; (3) понятійно-категоріального апарату прав людини та громадянського суспільства.

 

Вивчення навчальної дисципліни побудовано з метою: 1) актуалізації основних напрямів та особливості співпраці України з Радою Європи (Резолюція 1995 року Комітет міністрів РЄ про запрошення України стати 37-м членом Київський національний університет культури і мистецтв організації); 2) орієнтації в особливостях механізмів юридичного і політичного моніторингу, що застосовуються РЄ для контролю за дотриманням державамичленами Ради Європи своїх обов’язків та зобов’язань; 3) навчитися працювати з текстами міжнародно-договірних документів Ради Європи; 4) формування навичок порівняльного аналізу основоположних документів Ради Європи і України; 5) орієнтація в принципах парламентаризму Парламентської асамблеї РЄ (ПАРЄ); 6) розуміння та застосування принципів тлумачення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейським судом з прав людини.

 

Студент повинен знати:

· зміст основних етапів становлення Ради Європи;

· структуру та механізми функціонування інституційної системи Ради Європи;

· політико-правові системи Ради Європи, ключових міжнародно-договірних документів, на яких базуються ідеологія та практична діяльність Організації;

· механізми міжнародного судового та несудового захисту індивідуальних та колективних прав у рамках Організації;

· особливості механізмів юридичного і політичного моніторингу, що застосовуються Організацією для контролю за дотриманням державамичленами Ради Європи своїх обов’язків та зобов’язань;

· історію та механізми взаємодії та співробітництва України з Радою Європи, основних здобутків, проблем і напрямів цього процесу.

 

Студент повинен вміти:

· працювати з текстами міжнародно-договірних документів Ради Європи; аналізувати їх;

· здійснювати порівняльний аналіз основоположних документів Ради Європи і України;

· розробляти схеми, таблиці, діаграми з євроінтеграційної проблематики;

· працювати з ресурсами сайту РЄ в Інтернеті;

· брати участь в дискусіях з актуальної зовнішньополітичної проблематики.

 

«Інформаційна безпека у міжнародних відносинах» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію.

 

Предмет, зміст та завдання навчальної дисципліни відображає сучасні методологічні підходи до організації компетенцій по принципам, правилам поведінки в кіберпросторі міжнародника; (2) концептуального розуміння нової безпекової (кібербезпекової) реальності для орієнтації та спроможності вирішувати суто практичні питання впорядкування внутрішнього нормативно-правового поля, зон відповідальності зовнішньополітичних відомств, задіяних у забезпеченні інтересів України; (3) формування системного підходу у вирішенні комплексу проблем, пов’язаних з розбудовою ефективної національної системи кібербезпеки.

 

Мета: опанування методами: (1) захисту інтересів держави в контексті інтегрованості України у світовий цифровий простір; (2) прогнозування загроз і негативних впливів, пов’язаних з протистоянням в кіберпросторі акторів міжнародних та світових відносин, що гостро актуалізує проблеми кібербезпеки на загальнодержавному рівні. Київський національний університет культури і мистецтв.

Студент повинен знати: місце інформаційної безпеки в системі безпеки різних акторів світової політики і міжнародних відносин; виділення інформаційної складової безпеки держави, суспільства і особистості; знати суть та форми прояву нових викликів і загроз безпеці в інформаційній сфері; категорії та поняття інформаційного безпеки; міжнародні аспекти застосування засобів та способів захисту інформації; методи та тенденції використання витоків інформації на перебіг міжнародних подій.

 

Студент повинен вміти: планувати заходи протидії витокам інформації в переговорному процесі, під час підготовки та підписання угод; розрізняти основні методи протидії новим викликам і загрозам в інформаційній сфері на національному та міжнародному рівні; орієнтуватися в позиціях різних країн світу з питань побудови міжнародної системи інформаційної безпеки.

«Практикум міжнародних організацій» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію.

 

Зміст та завдання дисципліни полягає в: 1) підготовці фахівців, яка покликана розвивати інтерес до знань з дипломатії у студентів, розкрити суть та механізми діяльності міжнародних організацій у сучасному глобальному світі; 2) формуванні унікального набору професійних компетенцій, що має компенсувати нестачу практичних професійних навичок і навчити їх ефективно використовувати здобуті в навчальних аудиторіях знання в реальному професійному міжнародному середовищі.

 

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Практикум міжнародних організацій» є статутні засади та практична діяльність міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних відносин.

 

Студент повинен вміти:

· вести та проводити дипломатичні переговори;

· вирішувати реальні управлінські та конфліктні проблеми в середині міжнародної чи регіональної організації в умовах швидких змін у міжнародній політиці або екстреній ситуації;

· моделювання схем проведення засідань основних органів ООН, спеціальних установ ООН та ключових регіональних організацій (ГУАМ та ін.);

· визначати реальну ефективність діяльності міжнародних організацій.

 

Студент повинен знати:

· політичну ситуацію, що склалася у світі;

· аналізувати і розуміти роль та місце міжнародних організацій у сучасній системі міжнародних відносин;

· аналізувати міжнародно-правові бази, що забезпечує та регулює діяльність міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних відносин;

· розуміти основні принципи та механізми функціонування міжнародних організацій, критеріїв ефективності їх діяльності;

· аналізувати цілі, принципи, історію виникнення та етапи розвитку, функціонування ООН та ін.

 

Курс «Практикум міжнародних організацій» як вибіркова складова дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію. Вивчення навчальної дисципліни є статутні засади та практична діяльність міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних відносин. Курс передбачає базові знання з актуальних питань міжнародних організацій, сформування вміння та навички вивчення ролі міжнародних організацій у діловій та професійній сферах, міжнародних відносинах. Охоплює не лише основні питання курсу, а й сучасні питання проблемного характеру щодо прогнозування і вирішення різних завдань, які стоять перед міжнародними організаціями в різних сферах соціального життя, що сприятиме розбудові цивілізаційних відносин.

 

Завдання:

· розкрити студентам напрями й форми впливу міжнародних організацій на відносини між державами;

· виявити раціональні форми та окреслити послідовність етапів участі України в діяльності міжнародних організацій.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є статутні засади та практична діяльність міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних відносин.

 

Студент повинен знати:

· поняття та ознаки міжнародної організації;

· типологію міжнародних організацій;

· роль міжнародних договорів у створенні та діяльності міжнародних організацій;

· способи створення міжнародних організацій та припинення членства у міжнародній організації;

· види членства у міжнародній організації.

 

Студент повинен вміти:

· робити аналіз статутних документів міжнародних організацій;

· робити аналіз діяльності міжнародних організацій, практики застосування міжнародних актів у діяльності міжнародних організацій.

 

Навчальна дисципліна «Іноземна мова друга (французька)» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію. Дисципліна сприяє підготовці фахівців з оволодіння іноземною мовою у ситуаціях повсякденного та професійного спілкування зі спеціальності.

 

Мета: підготовка студентів до отримання основних теоретичних і практичних навичок у відповідності з навчальною програмою; ознайомлення студентів з французькою мовою та правилами її застосування в комунікативних ситуаціях і в різних сферах суспільного та політичного життя.

 

Студент повинен знати:

· базовий лексичний мінімум за темами, які вивчаються під час першого року вивчення мови, та вживати їх в різних комунікативних ситуаціях;

· основні категорії іменників, прикметників та дієслів та правила утворення всіх дієслівних часів французької мови;

· функції артикля та інших детермінантів;

· правила вживання дійсного та умовного способів дієслова в простих та складнопідрядних реченнях та правила узгодження часів дійсного і умовного способів.

 

Студент повинен вміти:

· використовувати лексичні та граматичні знання в усному (монологічному та діалогічному) та писемному мовленні за темами, передбаченими програмою першого року навчання;

· розуміти адаптовані та автентичні усні та писемні тексти середньої складності за темами, що передбачені програмою першого року навчання;

· демонструвати в мовних ситуаціях здатність уникати помилок;

· створювати письмові тексти в таких формах як особистий лист, переказ змісту оповідання, висловлювання вражень та власної думки за темами, що вивчались.

 

Навчальна дисципліна «Іноземна мова друга (італійська)» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію. Дисципліна сприяє підготовці фахівців з оволодіння іноземною мовою у ситуаціях повсякденного та професійного спілкування зі спеціальності.

 

Мета: підготовка студентів до отримання основних теоретичних і практичних навичок у відповідності з навчальною програмою; ознайомлення студентів з італійською мовою та правилами її застосування в комунікативних ситуаціях і в різних сферах суспільного та політичного життя.

 

Студент повинен знати:

· базовий лексичний мінімум за темами, які вивчаються під час першого року вивчення мови, та вживати їх в різних комунікативних ситуаціях;

· основні категорії іменників, прикметників та дієслів та правила утворення всіх дієслівних часів італійської мови;

· функції артикля та інших детермінантів;

· правила вживання дійсного та умовного способів дієслова в простих та складнопідрядних реченнях та правила узгодження часів дійсного і умовного способів.

 

Студент повинен вміти:

· використовувати лексичні та граматичні знання в усному (монологічному та діалогічному) та писемному мовленні за темами, передбаченими програмою першого року навчання;

· розуміти адаптовані та автентичні усні та писемні тексти середньої складності за темами, що передбачені програмою першого року навчання;

· демонструвати в мовних ситуаціях здатність уникати помилок;

· створювати письмові тексти в таких формах як особистий лист, переказ змісту оповідання, висловлювання вражень та власної думки за темами, що вивчались.

 

Навчальна дисципліна «Іноземна мова друга (іспанська)» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію. Дисципліна сприяє підготовці фахівців з оволодіння іноземною мовою у ситуаціях повсякденного та професійного спілкування зі спеціальності. Мета: підготовка студентів до отримання основних теоретичних і практичних навичок у відповідності з навчальною програмою; ознайомлення студентів з іспанською мовою та правилами її застосування в комунікативних ситуаціях і в різних сферах суспільного та політичного життя.

 

Студент повинен знати:

· базовий лексичний мінімум за темами, які вивчаються під час першого року вивчення мови, та вживати їх в різних комунікативних ситуаціях;

· основні категорії іменників, прикметників та дієслів та правила утворення всіх дієслівних часів іспанської мови;

· функції артикля та інших детермінантів;

· правила вживання дійсного та умовного способів дієслова в простих та складнопідрядних реченнях та правила узгодження часів дійсного і умовного способів.

 

Студент повинен вміти:

· використовувати лексичні та граматичні знання в усному (монологічному та діалогічному) та писемному мовленні за темами, передбаченими програмою першого року навчання;

· розуміти адаптовані та автентичні усні та писемні тексти середньої складності за темами, що передбачені програмою першого року навчання;

· демонструвати в мовних ситуаціях здатність уникати помилок;

· створювати письмові тексти в таких формах як особистий лист, переказ змісту оповідання, висловлювання вражень та власної думки за темами, що вивчались.

 

«Практикум дипломатичної та консульської служби» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію.

 

Зміст та завдання навчальної дисципліни полягає в: 1) розвитку інтересу до знань з дипломатії у студентів, розкрити суть та механізми діяльності дипломатичної служби; 2) методологічному підході до компетенції по орієнтації та практичній актуалізації в дипломатичній діяльності теоретичного дискурсу зовнішньої політики при захисті державних інтересів України.

 

Предмет: статутні засади та практична діяльність дипломатичних установ, міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних відносин. Студент повинен знати:

· політичну ситуацію, що склалася у світі;

· аналізувати і розуміти роль та місце міжнародних організацій у сучасній системі міжнародних відносин;

· аналізувати міжнародно-правові бази, що забезпечує та регулює діяльність міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних відносин;

· розуміти основні принципи та механізми функціонування міжнародних організацій, критеріїв ефективності їх діяльності;

· аналізувати цілі, принципи, історію виникнення та етапи розвитку, функціонування ООН та ін.

 

Студент повинен вміти:

· вести та проводити дипломатичні переговори;

вирішувати реальні управлінські та конфліктні проблеми в середині дипломатичної установи чи міжнародної організації в умовах швидких змін у міжнародній політиці;

· моделювання схем проведення засідань основних органів ООН, спеціальних установ ООН та ключових регіональних організацій;

· визначати реальну ефективність діяльності дипломатичних місій та міжнародних організацій

 
«Краудсорсинг соціально-політичних студій» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію. Після вибору навчальна дисципліна стає для студента обов’язковою.

 

Метою вивчення дисципліни «Краудсорсинг соціально-політичних студій» є формування у студентів:

1) цілісної системи знань про соціально-політичну дійсність, норми соціально-політичної поведінки, соціально-політичні цінності;

2) знань щодо залучення до вирішення тих чи інших соціально-політичних проблем широкого кола осіб для використання їх творчих здібностей, знань та досвіду;

3) вмінь та навичок використовувати ці знання у практичній діяльності.

 

Предметом вивчення дисципліни є теоретичні засади та практичні механізми краудсорсингу соціально-політичних студій.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

· значення основних категорій соціології та політології;

· зміст соціальних і політичних інститутів, влади як суспільно-політичного феномену, особистості як суб’єкта соціально-політичних відносин, політичної культури як суспільного явища;

· місце й роль лідерства та еліт у соціально-політичній ієрархії;

· зміст соціально-політичних процесів у суспільстві, соціальних відхилень та конфліктів, громадської думки та соціально-політичних технологій, сутності світової політики в епоху глобалізації;

· основні стратегії краудсорсингу.

 

У результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:

· оцінювати та узагальнювати інформацію щодо ефективності діяльності соціальних і політичних інститутів суспільства;

· аналізувати тенденції розвитку всіх елементів соціальної структури українського суспільства у контексті домінуючих світових тенденцій;

· прогнозувати вплив різних соціально-політичних чинників на розбудову України як демократичної, правової, соціальної держави, формування громадянського суспільства;

· визначати основні показники кризи політичної влади в сучасному українському суспільстві;

· використовувати соціально-політичні технології та методику краудсорсингу в роботі.

 
«Лідерство та міжнародні комунікації» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин та дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію.

 

Мета: знайомство здобувачів вищої освіти зі змістом та особливостями психологічних аспектів лідерства та управлінської діяльності керівника держуправління, вивчення теоретичних та практичних аспектів міжнародних комунікацій, основні типи дискурсів, призначення й основні моделі міжнародної комунікації, ознайомлення з поняттям, змістом та формами реалізації дипломатії, особливостями організації та діяльності органів зовнішніх відносин держави, зокрема України; вивчення міжнародно-правової та національної бази регламентації діяльності органів зовнішніх відносин; засвоєння навичок систематизації, дослідження, аналізу дипломатичної інформації та складання дипломатичних документів тощо.

 

Предметом вивчення дисципліни є технологія застосування методів управління лідером під час управлінської діяльності центральних та закордонних органів зовнішніх зносин держави, особливості міжнародних комунікацій, зв’язок культури й міжнародної комунікації.

 

Студент повинен знати:

· основні теорії лідерства;

· сучасні концепції лідерства в міжнародних відносинах;

· відмінності міжнародних комунікацій;

· новітні інформаційні технології в міжнародних комунікаціях;

· шляхи встановлення дипломатичних відносин;

· структуру, функції, повноваження дипломатичного представництва; · поняття, принципи та види дипломатичних привілеїв та імунітетів;

· поняття, форми та значення консульських відносин;

· форми, методи та засоби дипломатичної комунікації;

· поняття, основні положення, принципи та методи дипломатичного протоколу;

· специфічні галузі дипломатії.

 

Студент повинен вміти:

· приймати управлінські рішення;

· визначати маніпулятивні технології;

· використовувати методи і засоби для успішного розв’язання лідером (керівником держуправління) різноманітних управлінських проблем;

· використовувати лінії й канали зв’язку міжнародних комунікацій;

· застосовувати новітні інформаційні технології у міжнародній комунікації;

· аналізувати тексти політичних лідерів;

· визначити спільні та відмінні риси функціональних повноважень дипломатичного представництва та консульства;

· визначити основні форми міжнародної комунікації в сучасному світі;

· характеризувати інформаційну діяльність дипломатичних представництв.

 

Костиря Інна Олександрівна

доктор політичних наук, професор

 

Підвищення кваліфікації:

1. Київський національний університет технологій та дизайну, Навчально-науковий інститут права та сучасних технологій навчання, свідоцтво про підвищення кваліфікації № 12СС 02070890 /071353-21, програма «Використання цифрових технологій в освітньому процесі», виконала випускну роботу на тему «Традиції культурної дипломатії країн Європи та їх вплив на розвиток євро регіональних стратегій» від 05липня 2021 р. (6 кредитів ЄКТС/180 годин).
2. Сертифікат учасника ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні тенденції міжнародних відносин» 21 грудня 2021 року, в обсязі 6 годин від 21 грудня 2021 р.
3. Prometheus, сертифікат «Академічна доброчесність: онлайн-курс для викладачів» в обсязі 2 кредити ЄКТС/60 годин від 06 грудня 2021 р.
4. Міжнародна науково-практична конференція «Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти у сфері міжнародних відносин», сертифікат учасника, 21–22 квітня 2021 року, в обсязі 12 годин від 22 квітня 2021 р.
5. Warsaw Management University, Foreign Languages Institute, Authorized Examination Center of PTE General, Test of English Genera (CEF B2), 00715, 15 June 2018.

Білецька Оксана Олександрівна

кандидат культурології, доцент

 

Підвищення кваліфікації:

1. Довідка про міжнародне стажування в обсязі 180 годин/6 кредитів ЄКТС за програмою «Лінгвістичне забезпечення діяльності органів дипломатичної та консульської служби» без відриву від виробництва в Посольстві Словацької Республіки в Україні № 1031/2021 від 23 лютого 2021 р.
2. Сертифікат учасника ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні тенденції міжнародних відносин» 21 грудня 2021 року, в обсязі 6 годин від 21 грудня 2021 р.
3. Prometheus, сертифікат «Академічна доброчесність: онлайн-курс для викладачів» в обсязі 2 кредити ЄКТС/60 годин від 19 грудня 2021 р.
4. Сертифікат учасника Міжнародної науково-практичної конференції «Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти у сфері міжнародних відносин» 21–22 квітня 2021 року, в обсязі 12 годин від 22 квітня 2021 р.
5. Сертифікат № ПК-К 21-02/024 участі в онлайн-форумі «Інновації в освіті, бізнесі, ІТ та культурі: світогляд та практичні кейси» в обсязі 6 годин від 25 лютого 2021 р.
6. Дипломатична академія України при МЗС України, підвищення кваліфікації у обсязі 108 годин, довідка № 017/2017 від 25 січня 2017 р.

Міщенко Алла Борисівна

кандидат політичних наук, доцент, професор з наказу

 

Підвищення кваліфікації:

1. Prometheus, сертифікат, курс «Академічна доброчесність: онлайн-курс для викладачів» в обсязі 2 кредити ЄКТС/60 годин від 11 лютого 2022 р.
2. Київський національний університет культури і мистецтв, сертифікат учасника V Міжнародної науково-практичної конференції «Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності сфері міжнародних відносин», 21–22 квітня 2021 року, в обсязі 12 год.
3. Київський національний університет технологій та дизайну, Навчально-науковий інститут права та сучасних технологій навчання, свідоцтво про підвищення кваліфікації №12СС 02070890 / 0714380-21, програма «Використання цифрових технологій в освітньому процесі», виконала випускну роботу на тему «Вплив довіри на процес легітимації сучасної демократії» від 05 липня 2021 р. (18.05.2021 р. – 05.07.2021 р.), в обсязі 6 кредитів ЄКТС /180 годин.
4. Department of Polish – Ukrainian Studies of Jagiellonian University in Krakow, Certificate, the international intership under the program «Fundrasing and organization of project activities in educational establishments: European Experience», 11.09.2021 – 17.10.2021, (6 ECTS /180 hours).
5. Сертифікат про проходження міжнародного стажування SZFL-000250 за програмою підвищення кваліфікації «Фандрейзинг та організація проєктної діяльності в закладах освіти: Європейський досвід» для педагогічних та науково-педагогічних працівників, 09.2021 – 17.10.2021, в обсязі 180 год / 6 кредитів ECTS.
6. Освітній онлайн-проект для викладачів «Інноваційні підходи до організації дистанційного навчання». 3-7 серпня 2020 р., в обсязі 14 год.
7. Присвоєння вченого звання доцента. АД № 004107 від 26 лютого 2020 р.
8. PABELC LLC Level 3 Pearson English Test Academic (B2), May, 2019.
9. Тренінговий центр Програми USAID РАДА, сертифікат, тренінг на тему «Аналіз державної політики», 26-27 квітня 2018 р., в обсязі 16 год.
10. Тренінговий центр Програми USAID РАДА, сертифікат, тренінг на тему «Регламент Верховної Ради України», 5-6 липня 2018 р. в обсязі 16 год.
11. Післядипломне закордонне стажування на тему «Сучасний університет: міжнародна співпраця і мобільність задля інновацій через проектний підхід». Червень-вересень 2017 р. Сертифікат №2017/09/008. (180 годин).

Марина Хеленюк

 

Рік завершення бакалаврату – 2018, спеціальність – Міжнародне право.

Зараз працює юристом в міжнародній юридичній компаній.

 

Спеціалізується у міжнародному податковому, корпоративному, комерційному, інвестиційному праві.

 

Основний міжнародно-правовий контекст професії вдалося сформувати у процесі засвоєння знань з ключових навчальних дисциплін – це і теоретичний блок (історія теорії держави і права, політологія, історія міжнародних відносин, зовнішня політика держав), а також практичний блок – міжнародне право, інтелектуальне право тощо.

 

Важливим аспектом посилення даної спеціальності міг би стати обмін викладачами та практиками з правничих сфер та різноманітних галузей (адміністративне, право міжнародних організацій, конституційне і т.д.) можливого працевлаштування.

 

https://www.facebook.com/marina.kheleniuk

Вишневська Тетяна

 

Рік закінчення бакалаврату – 2018.

Рік закінчення магістратури – 2022.

Спеціальність – «Міжнародні відносини».

Працює на посаді Analytics and Reporting Manager y Aviacontact.

 

https://www.facebook.com/tiana.vshnv

Анна Глухова

Рік закінчення бакалаврату – 2018.

Спеціальність- «Міжнародне Право».

Працює в Permanent Mission of Ukraine to the UN Office in Geneva.

Працює в Міністерстві Закордонних справ України.

 

https://www.facebook.com/profile.php?id=100002196698074

Анастасія Гуменюк

 

Рік завершення бакалаврату – 2017, спеціальність – “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”.

 

Зараз працює у компанії Quadrate28 як керівниця напрямку соціальних медіа клієнтів.

 

Має понад 3 роки досвіду в сфері комунікацій.

 

Працювала у Міністерстві цифрової трансформації України як комунікаційна менеджерка національних проєктів Дія.Цифрова освіта та Дія.Бізнес, до цього – у Державному агентстві з питань електронного урядування України як асистентка радників з питань комунікацій.

 

Вважає своїми Strong skills: комунікації, побудова PR та SMM стратегій, копірайтинг, подієвий та інфлюєнс маркетинг, здатність виконувати роботу “під ключ”, а Soft skills – креативне мислення, розуміння трендів у медіа та соціальних мережах, лідерські якості та здатність брати відповідальність за результат.

 

Саме таких компетенцій набула під час навчання в університеті, що допомогли реалізуватися: здатність критично мислити, шукати відповіді, формулювати власне бачення будь-яких подій. Критичний підхід допомагає в роботі нестандартно виходити з ситуацій, знаходити неочевидні рішення, пропонувати креативні концепції. Взаємодія на семінарах допомогла навчитися конструктивно відстоювати свою точку зору, брати участь у дебатах чи дискусіях, а також відточити навичку публічних виступів і презентацій. Написання наукових робіт дало можливість напрацювати навичку копірайтингу.

 

https://www.facebook.com/nastasiia.humeniuk

Анастасія Ольховик

Рік закінчення бакалаврату – 2019.

Спеціальність – «Міжнародні відносини».

Працює Responsable Campus France en Ukraine в Французький інститут в Україні.

 

https://www.facebook.com/olkhovyknastasiia

Вікторія Ликова

 

Рік завершення бакалаврату – 2018, спеціальність – «Міжнародні економічні відносини».

Рік завершення магістратури – 2020, спеціальність – “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”.

 

Ще в магістратурі, паралельно з навчанням,  почала працювати помічником народного депутата України. Мала змогу на практиці опанувати ті теоретичні знання, що отримала в університеті, зокрема нормативно-правового аналізу, більш широкого документообігу та якісної експертизи документів щодо гендерного принципу, міжнародних зобов’язань тощо. Найбільше цьому допомогли дисципліни з політико-правового блоку (міжнародне право, міжнародні організації, зовнішня політика України тощо), що формували не тільки теоретичні знання, а й практичні вміння комунікативного й профільного змісту.

Наразі працює помічником Консула Литовської Республіки, адже повністю відповідає спеціальності, якої навчалася протягом 5,5 років в Київському національному університеті культури і мистецтв.

 

https://www.facebook.com/profile.php?id=100004753216223

Ілля Правосуд

 

Рік завершення бакалаврату – 2018, спеціальність – «Міжнародна Інформація».

 

Рік завершення магістратури – 2020, спеціальність – «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії».

 

Працює на посаді – Customer Support Agent. Обов’язки – спілкування із американськими та європейськими клієнтами (англійською) в чатах, електронною поштою та по телефону й надання допомоги у запобіганні та вирішенні можливих проблем, пов’язаних із основним продуктом компанії.

 

Складнощі, з якими зустрічаюсь та необхідні вміння та навички, які дають можливість їх долати: високий трафік клієнтів; присутні нічні зміни, так як основна направленість на захід; вміння знайти правильний підхід до кожного клієнта; необхідно мати високий поріг стресостійкості та володіти швидкии аналізом ситуації; комплексний підхід до кожного «кейса»; мультизадачність та вміння спілкуватись по кільком каналам зв’язку одночасно. Досягти такого балансу спочатку вдавалося за рахунок здібностей, отриманих на вузькопрофільних заняттях по комунікації, міжнародній інформації, у той час як розуміння мультикультурного контексту та усвідомленийхарактер міжнародних партнерів – крізь високофахову англійську мову та прикладний (прогнозування, кейс-підхід) характер навчальних занять в магістратурі.

 

https://www.facebook.com/ilprud

Наталія Каташинська

 

Рік завершення бакалаврату – 2017, спеціальність – “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”

 

Рік завершення магістратури – 2018, спеціальність – “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії”

 

Зараз освітянка, консультантка Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ) з освітніх та комунікаційних проєктів; кураторка освітніх подій та фестивалей: тематичний кластер “Освіта” Міжнародного львівського BookForum, освітні події Книжкового Арсеналу та Neосвітнього Арсеналу, фестиваль “Вчителі майбутнього”; співрозробницянавчальної настільної гри з розвитку критичного мислення “Критикотики”.

 

Проводить локальні дослідження системи освіти України для Center for applied policyand integrity (Bulgaria); працювала менеджеркою проєктів та координаторкоютренінгового центру для професійного розвитку вчителів Громадської спілки “Освіторія”, асистенткою проєктів Благодійного фонду “Інститут розвитку освіти”.

 

Найбільше на формування основних компетентностей та навичок вплинули дисципліни загального циклу (Історія міжнародних відносин, дипломатичний протокол та етикет, політологія, релігієзнавство, міжнародні комунікації).

 

https://www.facebook.com/Natalia.Katashynska

Рибак Сергій Олександрович – доктор економічних наук, доцент, Заслужений економіст України.

 

Освіта: Український фінансово-економічний інститут, спеціальність «Економіка і підприємництво», кваліфікація «Бакалавр з обліку і аудиту»; Національна академія державного управління при Президентові України, спеціальність «Управління суспільним розвитком», кваліфікація «Магістр управління суспільним розвитком».

 

Тема дисертаційного дослідження: «Механізм забезпечення бюджетної безпеки держави в умовах трансформації фінансових відносин», спеціальність 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит».

 

Викладає дисципліни: «Світова політика та транснаціональні відносини».

Ревенко Анатолій Дмитрович – кандидат економічних наук, доцент.

 

Освіта: Київський ордена Леніна державний університет імені Тараса Шевченка, спеціальність «Політична економія», кваліфікація «Економіст, викладач політичної економії».

 

Тема дисертаційного дослідження: «Інтеграційний промисловий потенціал і його роль у підвищенні ефективності суспільного виробництва країн-членів РЕВ», спеціальність 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки».

 

Викладає дисципліни: «Світова економіка та міжнародні економічні відносини».

Білецька Оксана Олександрівна – кандидат культурології, доцент.

 

Освіта: Київський національний лінгвістичний університет, спеціальність  «Переклад», кваліфікація «Магістр філології, перекладач англійської та німецької мов, викладач».

 

Тема дисертаційного дослідження: «Мовна культура сучасної молоді України», спеціальність 26.00.01 «Теорія та історія культури».

 

Викладає дисципліни: «Іноземна мова спеціальності».

Шевель Інна Петрівна – кандидат соціологічних наук, доцент.

 

Освіта: Київський університет імені Тараса Шевченка, спеціальність «Соціологія», кваліфікація «Соціолог, викладач»; Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України, спеціальність «Зовнішня політика», кваліфікація «Магістр зовнішньої політики».

 

Тема дисертаційного дослідження: «Соціологічне забезпечення виборчих кампаній: історія, методика, практика», спеціальність 22.00.04 «Соціальна структура, соціальні інститути та процеси».

 

Викладає дисципліни: «Глобалізація та європейська інтеграція».

Міщенко Алла Борисівна – кандидат політичних наук, доцент.

 

Освіта: Київський університет імені Тараса Шевченка, спеціальність «Політологія», кваліфікація «Магістр політології, викладач соціально-політичних та філософських дисциплін».

 

Тема дисертаційного дослідження: «Довіра як складова легітимації влади в умовах сучасної демократії», спеціальність 23.00.02 «Політичні інститути та процеси».

 

Викладає дисципліни: «Суспільна географія», «Політологія», «Геополітика та геостратегія», «Аналіз та прогнозування зовнішньої політики».

Дікарєв Олександр Іванович – кандидат політичних наук, доцент.

 

Освіта: Київський державний педагогічний інститут іноземних мов, спеціальність «Іноземні мови (дві мови)», кваліфікація «Вчитель іноземних мов (англійської та німецької)»; Ужгородський державний університет, спеціальність «Французька мова та література», кваліфікація «Філолог. Викладач французької мови та літератури»; Ужгородський державний університет, спеціальність «Правознавство», кваліфікація «Юрист»; Міжрегіональна Академія управління персоналом, спеціальність «Банківська справа. Банківський менеджмент», кваліфікація «Економіст.

 

Тема дисертаційного дослідження: «Єврорегіональний і транскордонний вимір європейської інтеграції», спеціальність 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку».

 

 

Викладає дисципліни: «Країнознавство», «Зовнішня політика провідних країн світу» (англійською мовою), «Сучасні тенденції міжнародних відносин» (англійською мовою).

Костиря Інна Олександрівна – завідувач кафедри, доктор політичних наук, професор.

 

Освіта: Національна академія державного управління при Президентові України, спеціальність «Державне управління», кваліфікація «Магістр державного управління».

 

Тема дисертаційного дослідження: «Сучасні геокультурні стратегії в політиці трансрегіональної комунікативної взаємодії», спеціальність 23.00.03 «Політична культура та ідеологія».

 

Викладає дисципліни: «Вступ до фаху», «Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах».

Міщенко А.Б. Політологія: Навч. посіб. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2021 – 102 с. ISBN 978-617-520-148-0

Посібник містить систематизований виклад найважливіших явищ та процесів у сфері політичної науки та прикладного політологічного знання з урахуванням теоретико-методологічних доробків вітчизняних та зарубіжних вчених. Особливий формат посібника, що оформлений у вигляді схем, таблиць та коротких коментарів до них, забезпечує зрозумілий  та доступний формат засвоєння знань щодо історій  та теорії політичних вчень, місця й ролі політичних суб’єктів, проблем легальної влади та легітимних механізмів її утримання, форм держави та основних типів політичних режимів. Окремо розкривається питання суспільно-політичних об’єднань та їх місця у розвитку країн і націй, різновиди партійної та виборчої систем, а також форм політичної свідомості та культури. Детально описані характеристики світової політики, міжнародних організацій, форм міждержавної взаємодії та особливостей участі України у глобальних процесах.

Навчальний посібник рекомендовано для студентів усіх спеціальностей вищих навчальних закладів та тим, хто переймається й цікавиться політологією як наукою та політикою як сферою життєдіяльності.

Міщенко А.Б. Політологія: Навч. посіб. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2021 – 102 с. ISBN 978-617-520-148-0

Посібник містить систематизований виклад найважливіших явищ та процесів у сфері політичної науки та прикладного політологічного знання з урахуванням теоретико-методологічних доробків вітчизняних та зарубіжних вчених. Особливий формат посібника, що оформлений у вигляді схем, таблиць та коротких коментарів до них, забезпечує зрозумілий  та доступний формат засвоєння знань щодо історій  та теорії політичних вчень, місця й ролі політичних суб’єктів, проблем легальної влади та легітимних механізмів її утримання, форм держави та основних типів політичних режимів. Окремо розкривається питання суспільно-політичних об’єднань та їх місця у розвитку країн і націй, різновиди партійної та виборчої систем, а також форм політичної свідомості та культури. Детально описані характеристики світової політики, міжнародних організацій, форм міждержавної взаємодії та особливостей участі України у глобальних процесах.

Навчальний посібник рекомендовано для студентів усіх спеціальностей вищих навчальних закладів та тим, хто переймається й цікавиться політологією як наукою та політикою як сферою життєдіяльності.

Ковальчук Т.Г. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності : навч. посіб. / Т. Г. Ковальчук. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2017. – 216 с.

У посібнику узагальнено методичні рекомендації, нормативні акти та окремі публікації з питань організації і ведення бухгалтерського обліку та аналізу зовнішньоекономічної діяльності, висвітлено теоретичні і практичні аспекти, розглянуто загальні принципи здійснення зовнішньополітичної діяльності, викладено методику обліку операцій ЗЕД підприємств, представлено методику аналізу зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах господарювання.

Призначений для студентів  відповідних спеціальностей, бухгалтерів-практиків, економістів та тих, хто самостійно опановує бухгалтерський облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності.

Міжнародний бізнес: практикум для студ. спеціальностей «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Міжнародні економічні відносини» / Укладач: Карасьова Н.А. – Київ: Видавництво Ліра-К, 2019. – 74 с.

Розглянуто теоретичні та практичні питання організації та ведення міжнародного бізнесу. Розкрито методологію розв’язання практичних завдань та ситуацій, які стосуються середовища, стратегії проникнення на іноземні ринки, управління міжнародним маркетингом, фінансами та персоналом в міжнародних компаніях.

1. Ластовський В. В. Історія держави і права зарубіжних країн: навчальний посібник / Валерій Ластовський. – Київ: Видав. центр КНУКіМ, 2017. – 195 с. – [Укр.мова].

У навчальному посібнику представлені основні етапи історії держави і права зарубіжних країн від найдавніших часів. Розглядаються найважливіші історико-правові факти та функціонування державно-правових інститутів в контексті процесу історичного розвитку суспільств і цивілізацій світу.

Рекомендується для студентів, викладачів і всіх, хто цікавиться історією держави і права.

Країнознавство: геостратегічний вимір відносин держав. Навчальний посібник. Дікарєв О. І., Степанов О. П. – К.: «Юрисконсульт», 2014. – 436 с.

У посібнику розкриваються теоретичні засади країнознавства. Розглядаються об’єкт, предмет вивчення країнознавства, методи його дослідження, а також закономірності цієї науки в системному взаємозв’язку з предметом «політична географія», «геополітика». Приділяється увага комплексному аналізу країн, систематизовано відомості про їх природу, населення, господарство, соціальну організацію в парадигмі геополітики, геоекономіки, геофінансів, геоенергетики та геокультури.

Призначено для студентів факультетів «Міжнародні відносини», «Туризм», «Журналістика», «Видавнича справа», «Маркетинг», «Менеджмент організацій», післядипломної освіти, працівників туристичної сфери. Крім того, книга орієнтована не лише на освітні, але й на практичні потреби читачів.

 

Білецька О. О. Короткий словник-довідник лінгвістичних та перекладацьких термінів – Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2017. – 196 с.

Короткий словник-довідник лінгвістичних та перекладацьких термінів репрезентує в поняттях і термінах основи мовознавства, лінгвістики, лексикології та перекладознавства.

Словник-довідник призначений для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю «Філологія», спеціалізація «Переклад», та широкого  кола осіб, які зацікавлені в цій сфері діяльності.

Важна К. А. Концепція кримінальної відповідальності держави: можливість реалізації в сучасному міжнародному праві : монографія / К. А. Важна. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2017. – 292 с.

Монографія присвячена дослідженню змісту наукових ідей розробників та прихильників концепції кримінальної відповідальності держави, аналізу відповідності таких ідей чинному міжнародному праву, а також доцільності втілення вказаних ідей у сучасному міжнародному  праві. Аргументується необхідність встановлення у позитивному міжнародному праві відмінного режиму міжнародно-правової відповідальності держави за міжнародні злочини.

Зроблено висновки, що концепція  кримінальної відповідальності держави концептуально життєздатна та із збереженням сутнісних основних ідей може бути пристосована до реалій сучасного міжнародного життя; формування інституту міжнародного-правової кримінальної відповідальності держави у позитивному міжнародному праві значно підвищило б ефективність міжнародного права у боротьбі  з міжнародними злочинами і їх превенції, а також сприяло б підтриманню міжнародного миру та безпеки.

Для вчених, викладачів, студентів вищих навчальних закладів, юристів-практиків, представників влади, а також усіх, хто цікавиться проблематикою міжнародно-правової відповідальності та боротьби із міжнародними злочинами.

Костиря І. О. Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах : навч. посіб. / І. О. Костиря. – Київ-Чернівці : Букрек, 2013. – 224 с. : іл.

У навчальному посібнику «Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах» розглядаються теоретичні, методологічні та практичні аспекти роботи  з інформацією  у сфері міжнародних відносин. Особливу увагу  приділено аналізу отриманої інформації у процесі комунікації в закордонних справах.

Посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, викладачів, спеціалістів з інформаційно-аналітичної діяльності у сфері міжнародних відносин, керівників підприємств, організацій, широке коло читачів.

Білецька О. О. International relations and Diplomacy Thesaurus and Glossary (Тлумачний словник лексики міжнародної та дипломатичної сфери діяльності). – Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2018. – 169 с.

International Relations and Diplomacy Thesaurus and Glossary, тлумачний та англо-український словник репрезентує в поняттях і термінах ключову лексику лексики міжнародної та дипломатичної сфери діяльності.

Словник-довідник призначений для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю «Міжнародні відносини», «Міжнародні економічні відносини» та «Міжнародне право» та широкого кола осіб, які зацікавлені в цій сфері діяльності.

Culture, art, education in the space of the 21st century: interdisciplinary discourse : collective monograph M. Poplavskyi, I. Kosryrya, N. Korniienko, Yu. Horban, etc. – Lviv-Torun : Liha-Pres, 2020. – 260 p.

The monograph reveals the multifaceted and multidimensional process of democratic transit. The specific sections focus on the priority problems of modern democracy.

Creating a secure space for the existence and development of states is analyzed as a guarantee of the success of democratic transformations.

The essence of security in the context of the hybrid nature of political processes characterized. The specifics of conflicts in the modern world are highlighted. The peculiarities inherent in the legal, political, cultural, ethno-national dimensions of democratic transit are investigated. The basic signs of democratization on the examples of Ukraine and some foreign countries are clarified.